ametsheykhumer

Оружие крымского чабана: саадак дороже ружья?

Цитата о вооружении крымских чабанов середины XVIII в. — Грибовський В. Коші кримських чабанів у ХVI – ХІХ ст.: риси подібності до запорозького козацтва // Гетьманська Україна між Польщею, Росією та Туреччиною / упор. І. І. Кривошея, Є. М. Луняк. Ніжин: Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, 2019. С. 255–272. С. 261-262:

«Вже згаданий мешканець м. Карасубазар Девлет був «человеком тамошнего карасевского мурзы Гелды» й очолював «осмнадцати кримских чабанов кош», тобто досить велику чабанську групу. У січні 1757  р. ці чабани пасли овець у дніпровських плавнях (Великий Луг) біля гирла р. Кінські Води, маючи при собі зброю: «базавлуча ценою в 8 р[ублей] и 70 к[опеек], донская рушница в 4 р[убля] и 50 к[опеек], спис з ратищем –  в рубель». 

В інших чабанських групах теж помічена зброя: два сагайдаки, три пари пістолів, чотири рушниці, шабля. Чабани «грек Петр да татарин Асман» того ж року приїздили у торговельних справах до с. Богородичне, що на р. Самара (ліва притока Дніпра), маючи при собі «согойдак с прибором», ціною 10 рублів. Як бачимо, холодна й вогнепальна зброя не була випадковою річчю для кримських чабанів. 

Збройні сутички й грабунки між кримськими чабанами й запорозькими козаками траплялися часто. Так, у січні 1757  р. шістнадцять запорожців напали на кримських чабанів уже згаданого отамана Девлета у Великому Лузі біля гирла р. Кінскі Води, відігнали вісімнадцять отар і відібрали особисте майно, крім зазначеної зброї –  щей «вязню в три полтины, кулбаку в пять кип, спис з ратищем в рубель,чобит четири пары ношених, бурок пять –  цена 5 руб[лей], сорочок тринових, малахай в 50 к[опеек]». У 1757  р. біля р. Гайчул (Запорізька обл.) «кримских атаманов семь человек с базавлуччам, списами и ружем» вночі напали на гетьманських козаків, які їхали в Кальміуську паланку вторговельних справах, побили їх ратищами й пограбували. Нападкримських чабанів на запорожців, що стався того ж року біля р. Рогачик з метою забирання волів, супроводжувався стріляниною з пістолів. Ще один прикметний випадок трапився того року: «татарин, житель карасевский Абрам з товаришем своим греком Василем» викрали коней із зимівника запорожця Івана Рябенка в Самарській паланці. Пізніше той самий «чабан, именем Аврам, бивший у Самаре з кагатом на турецком диалекте (проїзний документ. –  В.  Г.), за произшедший от его в пянстве непристойний шум, и что до козацких лошадий бросился брать, и за протчие его неприличние поступки взят бил тамо в Самаре под караул»; у нього запорозькі паланкові урядовці відібрали шаблю. Взимку 1759  р. семеро запорожців виїхало на полювання біля р. Самара й зазнало нападу п’ятнадцятьох кримських чабанів; один запорожець був убитий, двоє поранені; забрані коні, гроші, вози та інше майно».

Вообще складывается впечатление, что конкретно чабаны огнестрел использовали даже чаще луков.


Error

Anonymous comments are disabled in this journal

default userpic

Your reply will be screened