ametsheykhumer

Татарские воины в битве под Пилявцами (1648)

В любопытнейшем польском источнике о начале Хмельниччине («Катафалке рыцарском») приводится подробные сведения о ходе Пилявецкой битвы. 

См. Вирський Д.С. Анонімний «Катафалк рицерський» (1650 р.) про початок Козацької революції (кампанія 1648 р.) // Український історичний журнал. 2012. № 6. С. 169-184.

Автор «Катафалка» подчеркивает урон, наносимый татарской стрельбой из лука и сообщает, что от стрел пало несколько ротмистров и хорунжих. Он красочно живописует хаос боя, где воины использует самое разное оружие — татары то стреляют из луков, то рубятся саблями.

Эпизод битвы, с. 179: «За цими п’ятьма хоругвами рухалися й інші полки, кожний зі своїм полковником на чолі.

Далі згадані п’ять хоругов вступають у битву з численними татарами, які стали тоді на місці, де перед тим стояли козаки. Жовніри б’ються відважно, але невдовзі сталася й перша значна втрата – татарською стрілою через око підстрелили Аксака (здається, рана не була смертельною, адже обидва брати згадуються і в пізніших історичних актах). Утім відразу на місце командира заступив його брат і продовжив битву.

Далі більше. Під Я.Барановським падає підстрелений кінь. Його рятує вже також підстрелений Виславський, останній від ран скоро віддав Богові душу. Валиться кінь і під хорунжим Цеханським, у самого його також влучили стріли, але він зводиться на ноги і пішки несе корогву. Цим він підтримує мужність у товаришах. Ось йому невдовзі підвели нового коня.

Полякам підходить підкріплення. Його веде брацлавський підсудок Миколай-Казимир Коссаковський. Жовніри відганяють татар до козацьких порядків, але потрапляють під обстріл Кривоносового війська та спливають кров’ю. Дісталося й хоругві Фірлея. Самого ротмістра врятував його пластинчатий панцир (карацена), який витримав усі кульові влучення». 

Упоминается, что отдельные воины с обеих сторон отдалялись от своих и в одиночку влетали в ряды противника (с. 179, 180). Вскоре ряды армий смешиваются, татары стреляют из луков, орудуют дротиками, саблями и рогатинами (впрочем, это могли быть и казаки).

С. 180: «Татари й козаки також кинули в бій резерви і внесли сум’яття в польські порядки. За автором «Катафалка», кількісна перевага козаків та їх татарських союзників ламала мужність поляків і призводила до великих втрат в їхніх лавах. Ось і Длотовський, який сміливо бився з татарами, знайшов у цьому бою свою смерть, коли кінь його зрадливо закульгав (спіткнувся?). Гине і Миколай Куропатва, який стояв на чолі власної хоругви.

Вічну славу приносить смерть і Александрові Подольському, поручникові хоругви львівського стольника Станіслава Ковальського. Сльози дружини й маленьких дітей не втримали його вдома, усе це переважила любов до Вітчизни. Оточений ворогом поручник мужньо поліг як герой. Гинуть інші жовніри, чий стрій змішався з татарами.

У небезпеці тоді ж опинився і головний герой оповіді – ротмістр Миколай Фірлей. Він увірвався далеко в татарські порядки, збив із коня татарина-бунчужного й захопив бунчук. Але на нього насів неприятель, б’ючи дротиками, шаблями, рогатинами. І хоч панцир-карацена витримав усе це, а прудкий коник виніс вершника з небезпек, але у крові вже ротмістр, уповільнюється поранений кінь і вже «ледве під ним (себто ротмістром – Д.В.) жиє».Побачивши це, кинулися рятувати командира товариші – Дзегельський і Затинський. Прорубавши шлях, вони виводять з оточення ворогів ротмістра, але самі при цьому зазнають важких ран і кількома «прудкими» годинами пізніше віддають Богові душі».

С. 181: «Щодо того, наскільки «спрацьовані» були поляки, може свідчити згадка в іншому місці твору, що М.Фірлей у Пилявецькій битві отримав стрілу в руку і сім куль у груди, не враховуючи стріл і «знаків» рубаних ударів, від яких його хоч і порятував панцир, але здоров’я це йому не додало. А хоругва цього шляхетного молодика тоді сім разів ходила в атаку. Є також опис коня, який виніс ротмістра з бою – у нього на лобі між вухами світив рубець від татарської шаблі, на шиї були сліди від трьох рогатин, а по всьому залитому кров’ю тілу – тринадцять ран від стріл. Отже, можемо зауважити, що боєздатність ударних польських підрозділів під кінець дня опинилася під великим питанням».

Error

Anonymous comments are disabled in this journal

default userpic

Your reply will be screened