ametsheykhumer

Снова о набегах

Нашел такую статью - "Система оборони південно-східних земель Литовсько-Польської держави Ягеллонів від татарських наїздів" за авторством Андрея Галушки. И там вновь повторяется тезис о "набеговой экономике":

"У останній чверті XV ст. відбувся перехід Кримського ханства від союзу з Литвою до ситуації більш-менш перманентної війни. Хоча така зміна зовнішньополітичної орієнтації Криму була спровокована зближенням між Литвою та Великою Ордою, виглядає на те, що рано чи пізно така зміна мала статися навіть за бездоганної поведінки Литви щодо Криму. Хай ця теза й віддає економічним детермінізмом, але рівень господарювання кримських татар без сумніву відповідальний за те, що наприкінці XV ст. їхні набіги на Русь стали мало не щорічними.

Господарство у кримських татар розвивалося дуже повільно і вражало європейських мандрівників своєю відсталістю. Ще в першій половині XVІ ст. татари були народом перш за все пастушим, і в зв’язку з цим кочовим, бо мусили невпинно подорожувати у пошуках пасовищ для своїх стад худоби. Навіть у 30-х роках XVI ст. кримські татари ще не знали осілого рільництва. Михалон Литвин (часто вважається, що під цим псевдонімом крився литовський посол у Криму в 1537—1539 pp.) з подивом писав, що «землю, навіть найбільш родючу, вони (татари) не обробляють, задовольняючись тим, що вона сама їм дає, тобто травою для годівлі худоби».

Але вже на той час з’явилися ознаки переходу до землеробства як допоміжної галузі господарства. Продовжуючи кочувати, татари почали розорювати й засівати в степу ділянки землі, щоб повернутися до них восени і зібрати врожай. Таке примітивне землеробство, характерне для деяких відсталих кочових народів Середньої Азії, Північного Кавказу тощо, не могло задовольнити потреби населення у хлібі та інших продуктах харчування.

Замість того, щоб підтримувати розвиток сільського господарства, татарські хани й мурзи значну частину продуктів добували шляхом розбійницьких набігів на сусідні землі. Як тільки помер перший хан династії Гіреїв, Хаджі Гірей, що завдячував своїм життям і престолом Великому Князівству Литовському, основою зовнішньої політики Кримського ханства стало грабування сусідів.

Не дбаючи про розвиток господарства, татарська правляча верхівка дедалі частіше вчиняла набіги на сусідів, грабуючи й захоплюючи в полон людей, яких обертала на рабів або продавала у східні країни. Найбільше терпіли від них руські землі. Кримчаки вдиралися на Київщину, Сіверщину, Волинь, Поділля, Галичину, руйнуючи все на своєму шляху, грабуючи міста й села та захоплюючи численний ясир. Невільники користувалися великим попитом на ринках Середземномор’я та Близького Сходу; тож не дивина, що невдовзі людоловство перетворилося на організований промисел, жертвами якого стали багато тисяч людей".

Если "рівень господарювання кримських татар без сумніву відповідальний за їхні набіги", то они начались бы не с конца 15 века, и даже не с начала этого же века. Набеги были бы уже в 13 веке и были бы ежегодными и в 14 веке. Но нет — татары, кочевавшие в Крыму в золотоордынские времена, почему-то ежегодных набегов не делали. Были ли татары скотоводами при хане Узбеке? Да. Были ежегодные набеги? Нет. Но вот при Крымском ханстве татары внезапно услышали урчание своих животов и... стоп, не, при Хаджи Гирее они еще героически терпели лютый голод (столько веков терпели, еще пару десятилетий потерпят), после чего тут же начали делать ежегодные набеги, без которых и прожить не могли. Население Крымского ханства ведь не из воздуха взялось, раньше это было населением Крымского улуса Золотой Орды. Как можно из года в год писать, что татары двести лет при Золотой Орде и двадцать лет при Хаджи Гирее были скотоводами и обходились без постоянных набегов, а потом оказалось, что набеги начались из-за "примитивной экономики"? Или это я чего-то не понимаю?

Остальные перлы тоже неплохи: "Михалон Литвин (часто вважається, що під цим псевдонімом крився литовський посол у Криму в 1537—1539 pp.) з подивом писав..." — Михалон Литвин описывал хозяйство татар по Горацию (а их вооружение — по Тациту, да-да, для него, как и многих других европейцев, авторитетами были античные классики). Он писал с удивлением? Вряд ли, ведь для Литвина татары и московитяне — это образец патриархальной простоты, утраченной литовцами, пастушеский быт татар — это скорее изображение "золотого века", чем подчеркивание отсталости.

Вот еще мощное заявление: "основою зовнішньої політики Кримського ханства стало грабування сусідів". Основой внешней политики были: борьба за наследие Золотой Орды и поддержание нужного Крыму баланса сил в Восточной Европе. Это вроде общеизвестные вещи.

И на тему экономики, державшейся на труде рабов — еще Сыроечковский писал, что в ханстве труд рабов не играл решающей роли. Ведь рабов отпускали после нескольких лет службы, обычно 6-7 (это кстати и Литвин упоминал). Как это так — я живу за счет труда своего раба, но отпускаю его на волю? Как же я потом жить-то буду? Нет, я буду держать его в рабах, пока он может работать. А глупые крымские татары этого не понимали. Либо не "жили за счет рабского труда", одно из двух.

P.S. Работорговля и угон населения соседних стран играли, безусловно, большую роль в жизни ханства. Но все же не стоит это абсолютизировать. 

Error

Anonymous comments are disabled in this journal

default userpic

Your reply will be screened