ametsheykhumer

Так вот оно что...

Из статьи Стороженко І.С. Про воєнну доктрину Б.Хмельницького: Концепція виснажування ворога // Українська козацька держава: зб. наук. ст. 1997. Вип. 6, ч. 1. С. 60-66.

Про маневрирование армии Хмельницкого — стр. 63:

«Підсумовуючи вищевикладені рівні і форми маневрової стратегії Б.Хмельницького, зазначимо, що маневрування головними силами було тісно пов’язане з наявністю у складі української армії союзного кримсько-татарського війська. Так, у зв’язку з запізненням татарського війська у серпні 1648 р. до району Гончарихи, Б.Хмельницький вирішив ухилитись від битви. Яскравим підтвердженням цього рішення є маневр української армії до району Пилявців і перехід її до укріпленого табору. Тільки після прибуття до Пилявців Буджацької орди українська армія зранку 23 вересня 1648 р. вийшла з табору і зайняла бойовий порядок на полі бою. Раптове введення у бій татарського війська викликало паніку у польському війську, яка завершилась його втечею з поля бою. Після втечі татарського війська з-під Берестечка ЗО червня 1651 р., Б.Хмельницький відмовився від продовження битви, не повернувся в район бойових дій і наказав І.Богуну організувати вихід української армії з оточення. Під Білою Церквою у вересні 1651 р., не зважаючи на наявність значних сил української армії (до 100 тис.чол.), у складі якої було і татарське військо, Б.Хмельницький свідомо, не бажаючи ризикувати, відмовився від проведення битви, зосередивши свою армію в укріпленому таборі».

Как я понимаю, под Белой Церковью силы Хмеля были все-таки скромнее, и татар было мало (только Караш бей с 4-5 тысячами), отсюда и пассивность.

Ну и да, «наявність у складі української армії союзного кримсько-татарського війська» режет глаза.

Error

Anonymous comments are disabled in this journal

default userpic

Your reply will be screened