ametsheykhumer

Буджак в кампаниях 1571 и 1572 годов

Д.С. Вирский приводит такие факты о биографии известного буджацкого вождя Бакая: «Навесні 1563 р. Бакай з Сіхозою з 800 татар ходили на під російську Сіверщину на місто Радогощ (після цього він став м. Погар) як союзники-найманці того ж М. Вишневецького. Сіхозу та Бакая (разом із Саргіелем-мурзою) як вождів татарського нападу 17 липня 1567 р. на подільське прикордоння згадує у своїй посольській реляції 1568 р. П. Зборовський. Про Сіхозу таки писав і А. Тарановський: 1569 р. він (як підвладний білгородського санджак-бея?) був проводирем турецьких військ, що рухалися походом на російську Астрахань. Сіхоза-татарин вів турок із власним кількасотенним загоном на відтінку від Дністра-Дніпра до Дону. У жовтні 1570 р. «Бакай с товарищи» (2,5 тис. вояків) стояли між Пслом і Ворсклою і намірялися напасти на московське прикордоння – під Почеп і Стародуб. Ймовірно, на зворотному шляху здійснив напад на Черкаси (про який мова далі). 1571 р. «Бакай-мурза» брав участь у знаному набігу кримців на Москву. Згадку Бакая (разом з Манасом) містить і «Венеція» (1572; 1587) К. Варшевицького. У квітні 1572 р. Бакай з Сіхозою здійснили напад під Бар (спалили десяток містечок і сіл, але на зворотному шляху їх потріпав кам’янецький підкоморій і барський староста Миколай Бучацький-Творовський) (згадка у хроніці Гваньїні). 31 березня 1573 р. (у Великодневу суботу) Бакай і Сіхоза з 1800 татар ходили в набіг на Поділля, але їх силно погромили барський староста Миколай Бучацький і кам’янецький староста (М. Стрийковський, може йому тотожний Гваньїніїв напад 1572-го?)». 

См. Вирський Д. Війни українні: хроніки татарського прикордоння України (ХVI – середина XVII ст.) / НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 2016. С. 40-41 (прим. 26).

Силы буджацких и очаковских татар польскими источниками оцениваются в диапазоне от 600 до 2500 человек в 1560-1570 годах (хотя есть еще явно преувеличенное упоминание 7 тыс. татар в 1574 году). Это, кстати, вполне реальные числа. Сам султан Сулейман I упоминал в письме Сигизмунду II Августу, что в 1565 году «татары и белгородцы» (или правильнее белгородские татары?) в числе 2-3 тысяч напали на Польшу (см. тут, стр. 206-207; 2-3 тысячи — это вставка, сделанная на основании польских данных?). Напомню, что на 1584 год в Буджаке проживало 2,5 тысячи татарских семей. Хотя, конечно, в буджацких набегах вполне могли принимать участие и татары, жившие в Очаковской степи, и добруджане.

Так вот, если Бакай и ходил Москву в 1571 году, то в 1572 году он явно отсутствовал, так как бегал на Подолье. Конечно, какие-то буджакцы/очаковцы все же могли участвовать в Молодинской кампании, но, учитывая авторитет Бакая как местного лидера, думаю, основные силы буджакцев все же оставались в его поле зрения и скорее всего были с ними в набеге на окрестности Бара. То есть, вероятнее всего, по «буджацкой части» с 1571 по 1572 год наблюдалось уменьшение наличных у Девлета Гирея сил. И не факт, что и самих крымцев в 1572 год на Москву ходило больше, чем в 1571 году. Ну это так, к слову о мнении Малова, что в 1572 году хан собрал больше сил, чем когда-либо ранее, и чем смог когда-либо в будущем.

Error

Anonymous comments are disabled in this journal

default userpic

Your reply will be screened