ametsheykhumer

Мазепа о калмыках и всяком разном

См. Станіславський В. Завершення війни з Османською імперією та вступ Війська Запорозького у протистояння зі Швецією у недрукованих листах Івана Мазепи 1699-1700рр. // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.). 2007. № 7. С. 261-280.

Стр. 265: «Відомості про можливе продовження війни спонукали гетьмана до консультацій з російською верхівкою, з метою проведення належних підготовчих заходів. Так, 29 березня 1700р. він писав Головіну, що у випадку підтвердження російським послом з Царгороду відомостей про те, що справи схиляються до війни, а не до миру, потрібно заздалегідь заручитися допомогою калмиків, зважаючи на їх високі бойові якості. Гетьман сам бачив як під час другого Чигиринського походу калмики «протягом усього дня хана кримського з усіма ордами на плечах своїх тримали, хоча їх мала була жменька».

Вот что интересно: подобного рода свидетельств известна целая куча. И поляки, и запорожцы, и русские, и Мазепа захваливали калмыков, считая их антитатарским войском. Вопрос: о чем дело? Если эти комплименты говорят о превосходстве калмыцкой конницы над татарской, то не превосходили ли часом калмыки поляков или русских? Ведь ни московские рейтары, ни панцерные хоругви не производили такого сильного впечатления своей способностью бороться с ханским войском. Так-то и поляки, у которых своей боеспособной кавалерии было валом, считали калмыков чуть ли не суперменами, способными даже в малых количествах внести перелом в долгую и нудную войну с турками и Крымом. Почему же этот перелом не могли внести десятки имевшихся в наличии панцерных хоругвей с их дзидами и панцирями? Даже крылатые гусары не удостаивались таких высоких оценок как калмыки. Истина где-то рядом...

Стр. 266, показания турка-перебежчика (точнее, потурченца) как очередное свидетельство о том, как среди татар ширилось недовольство прекращением войны в 1700 году: «Виходець повідомив і про конфлікти всередині імперії з арабами, а також про поширення між татарами, які не хотіли миру, підбурливих розмов про наближення війни». 

Стр. 269, любопытная деталь о делении (точнее, неделении) реестровых казаков на рода войск: «А листом від 4 липня 1700 р. гетьман повідомляв Головіну, що військо для відправлення на Тавань готове. Наступного дня — 5 липня про це ж писав до царя, згадуючи, що воно направляється для оборони Тавані і Кизикермена. За царським указом туди ж мали йти російські війська під проводом князя Івана Кольцова-Масальського з ратними людьми Севського і Бєлгородського розрядів. Щодо українських військ, то за монаршим розпорядженням мало виступити певне число кінноти й піхоти. В зв'язку з цим Мазепа зауважував, що у Війську Запорозькому немає поділу на кінноту та піхоту. Піхотні полки були лише серед охотницьких частин, а люди городових полків завжди виступали на службу на конях, а бій вели за потребою — чи в кінному, чи в пішому порядку».


Error

Anonymous comments are disabled in this journal

default userpic

Your reply will be screened